Хто я?

Привіт, любий щоденнику!

Я - Лєра і це мій перший допис на просторах інтернет-блогінгу. 

Мабуть, спершу потрібно ретельніше познайомитися, отже, хто ж я насправді?

По-перше, я звичайна дівчина і одна з тих щасливчиків, яким не потрібно здавати ДПА. Мені 15 років і я досі обожнюю мультфільми, особливо Пінгвіни Мадагаскар) 

По-друге, через кожну петлю мого життя протягнуто нитку спорту, а точніше - танців. Я займалася і бальними танцями, і сучасними, але наразі моє життя стає яскравішим саме завдяки pole dance.

З нетерпінням чекаю того дня, коли я зі своїм маленьким рюкзаком нарешті покину карантинну самоізоляцію і відправлюсь на пошуки нових елементів в улюблену студію. 

Ще один факт про мене - це те, що я закохана у книги. Особливої насолоди мені приносять справжні, ті, до яких можна доторкнутися, відчути запах та зануритися з головою у потойбічний світ. Якщо б ви жили у сусідній кімнаті, то стовідсотково звикли б і не дивувалися, що за стінкою хтось може плакати, бо загинув улюблений персонаж або сміятися аж до болю в животі, бо як можна вигадувати такі дотепні жарти, а іноді й взагалі пищати від радості, коли НАРЕШТІ той хлопець освідчився в коханні, бо , як то кажуть, вже давно пора. І не має різниці: дванадцята година дня чи перша ночі. Шукайте мене там, де є книги, тиша і вільний простір. 

До своїх захоплень я також можу додати письменництво. Близько 30 неопублікованих нотаток відпочивають у моєму телефоні. Можливо світ колись-таки побачить їх, але точно не сьогодні. Скоріш за все наступного понеділка. Найкращий самообман, чи не так?

Люблю дізнаватися щось нове (допитливості хоч відбавляй), відкривати нові книжкові паралелі та просто кайфувати від життя. У цьому вся я: іноді занадто запальна, з посмішкою, закрученими витками волосся, що зрадницьки стирчать зусібіч та думками, як із запланованої сотні справ виконати хоч половину (тайм менеджмент та планування - то у крові, але не завжди наяву).

Я - киянка і пишаюся цим. Кожен добропорядний мешканець мого міста знає захопливу легенду про його створення. Київ завдячує своєю появою трьом братам: Києві, Щекові, Хоривові, та сестрі їхній Либідь. Назва міста походить від імені Кия - найстаршого з трьох братів. 

Багато, хто знає про пам'ятник, присвячений засновникам, що знаходиться у Наводницькому парку та був встановлений у 1982 році. Це визначна пам'ятка історії та культури, яку неможливо оминути.  

Але це не єдиний архітектурний здобуток, що втілює трьох братів та сестру. У травні 2017 року на Поштовій площі був відкритий ще один об'єкт, що зображує засновників столиці Київської Русі у вигляді маленьких дітей.Композиція складається з чотирьох бронзових фігурок малюків. Троє хлопчиків - Кий, Щек і Хорив голяка грають з паперовими корабликами на карті Києва. Підставою композиції служить стилізована карта столиці.

Переглянути короткий сюжет про цей пам'ятник можна, скориставшись посиланням наведеним нижче. 

https://www.youtube.com/watch?v=8pfYg-lq5Ng

Кий, Щек, Хорив

Либідь

Covid-19

Людство всієї Землі майже одночасно зіткнулося з однією жахливою проблемою -  коронавірусною інфекцією Covid-19. Світ, немов поставили на паузу, так як кожному довелося самоізолюватися, щоб зменшити ризик інфікування. Вулиці перетворилися на справжнісінькі пустелі, а головним трендом року стали захисні маски та антисептики. 

Не зважаючи на всі недоліки та страхи, пов'язані із ситуацією, що склалася, я вважаю, що це гарна перерва, як для всієї планети, так і для кожного окремо. 

• Люди почали більше приділяти увагу своєму здоров'ю та стосункам з близькими;
• період карантину дав можливість оцінити своє життя та можливо внести певні зміни для покращення та самовдосконалення;
• це час, коли можна було прислухатися до себе, своїх власних бажань, поставити цілі, аби втілити їх після ізоляції;
• карантин ще раз доказав важливість спілкування та взаємодопомоги;
• для нашої планети самоізоляція означала натиснути кнопку "назад": повітря почало очищуватися, так як зменшилася кількість чинників, що його забруднюють - машин; у каналах Венеції з'явилася риба і можна де-не-де помітити грайливих дельфінів. Таке відчуття, що природа витягнула картку "Шанс" з написом "Поверніться на поле Start" в настільній грі. 

Наприкінці хотілося б додати, що у кожній ситуації потрібно шукати щось позитивне адже наше життя таке різноманітне і пауза завжди потрібна, аби повернутися у звичайний режим з новими силами та ідеями. 

Будьте здоровими та бережіть себе!